Головна » 2014 » Лютий » 12 » Ти – вічний біль, Афганістан.
10:52
Ти – вічний біль, Афганістан.

15 лютого 1989 року генерал Громов ступив по мосту через Амудар’ю, це і було символічним закінченням Афганської війни. З того часу минуло 25 років, саме цій події і був присвячений виховний захід « Наш біль – Афганістан»       [ ?]11 лютого в Золотоніській спеціалізованій школі №1 відбулася зустріч учнів 7-11 класів з воїнами афганцями: Золотоніським військовим комісаром, кавалером ордена « Червоної Зірки», полковником Кравецьким Вадимом Петровичем,

головою міськрайонної спілки ветеранів Афганістану майором запасу Шкурком Григорієм Миколайовичем,

учасником бойових дій Зарубою Володимиром Іллічем, який був нагороджений медаллю «За бойові заслуги»,

прапорщиком у відставці, ветераном ЗСУ, учасником бойових дій Нерівним Іваном Миколайовичем,

майором у відставці, ветераном ЗСУ, учасником бойових дій, членом спілки журналістів України Скрипником Анатолієм Олександровичем,

учасником бойових дій, нагородженим медаллю « За бойові заслуги» Литвиненком Миколою Івановичем.

Афганська війна тривала 10 років, і наші гості поділилися кожний своїм спогадами про перебування на Афганській землі. У фойє нашої школи є пам’ятна дошка в знак пошани Олександра Вороновича, який є одним із 5 юнаків, що загинули у тій страшній війні. Зворушливою виявилася розповідь про останній його бій: Олександр Воронович ціною власного життя врятував сотні життів молодих хлопців ( в останній момент запропонував не випускати недосвідчених молодих бійців у бій, натомість попросився піти «старикам» в тому числі і йому). Бій був жорстокий, адже душмани не очікували зустрічі із досвідченими воїнами, вони розраховували на легку перемогу. З того бою Олександр Воронович не повернувся.

Зустріч учнів з воїнами - афганцями розпочалася з перегляду документальних фільмів від яких «мурахи йшли по шкірі» і котилася скупа чоловіча сльоза. Всі учасники заходу вшанували хвилиною мовчання п’ятьох земляків – Золотонісців , які не повернулися з афганської війни.

Кожний виступ гостя був вражаючим і незабутнім, цікавим і страшним водночас, серйозним і повчальним, подекуди з притаманними Скрипнику Анатолію дотепними жартами, курйозами. Ось враження від зустрічі наших вихованців:  

Богдан Ілона: « Я була вражена щирістю і добротою людей, які пережили страшні роки війни, вони змогли передати своїми словами всю трагедію війни в Афганістані. Була здивована як кожен з них не розповідав про свої подвиги у боях, це говорить про їхню невтрачену скромність, сором’язливість»;
Оленюк Таісія: «Мені сподобався виступ воїнів – афганців, адже ми пройнялися їхнім бійцівським духом, мужністю. Мене вразило те, що наші гості пам’ятають дні в Афганістані до найменшої дрібниці. Величезне враження справили слова : «Героїзм для мене – врятувати свого товариша»;
Іщенко Вікторія : « Мене пройняло те, як дорослі та мужні чоловіки зворушливо розповідали про свою воєнну дорогу горним Афганістаном. Кожний спогад для них був важкий і ми це щомиті відчували: на обличчях чоловіків то блисне сльоза, то затремтить голос.»
Всі шестеро воїнів –афганців ,наших гостей, отримали від вдячних учнів квіти. Зворушливим вийшло спільне фото учнів та шести справжніх чоловіків, на грудях яких виблискували десятки нагород.


  Підручна Неля Валеріївна, заступник директора з виховної роботи.
Категорія: Шкільні новини | Переглядів: 284 | Додав: Катя | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: